Вітамін B17: корисні властивості і побічні ефекти амігдаліна

Зміст

• Що являє собою амігдалин
• Коротка історія використання
• Які функції виконує амігдалин в організмі
• У яких продуктах міститься амігдалин

Амігдалин – вітамін B17 – не є вітаміном в звичному сенсі цього слова. Він являє собою з’єднання розчинних у воді нитрилоцидов, які нетоксичні і відрізняються високим вмістом цукру. Якщо про таких вітамінів, як B2, B6 або B12 чув практично кожен чоловік, то про існування цього з’єднання знають небагато.

Навколо цього вітаміну не вщухають запеклі суперечки. Одні вчені вважають чудодійним засобом від раку та інших важких захворювань, інші ж відносять дана речовина до отрут.

Що являє собою амігдалин

Даний вітамін був виділений з мигдалевих кісточок в 1952 році американським біохіміком Ернстом Теодором Кребсом. Вчений назвав вийшло речовина лаетріл.

Буквально за кілька років до цього Кребс зумів подарувати світу пангамовую кислоту (вітамін B15), фармакологічні властивості якого до кінця ще не вивчені. Біохімік виділив її з кісточок абрикоса, пізніше вона була виявлена в бобових і в рисових висівках.

Амігдалин є водорозчинним вітаміном групи B, що складається з молекул ціаніду і бензальдегіду. Речовина має вигляд білих блискучих кристалів, які починають плавитися при температурі понад 215 градусів за Цельсієм. Вітамін легко розчиняється при нагріванні у воді. У цьому випадку молекула амігдаліна може розпадатися на окремі частини. Найнебезпечнішою з них є синильна кислота. Вона відноситься до ряду ціаністих сполук, які навіть у мінімальних дозах здатні довести людину до коматозного стану, сильної інтоксикації або зупинки серця.

Сам доктор Кребс бачив у своєму відкритті досить ефективний засіб, який володіє високим потенціалом в боротьбі з різними пухлинами та раковими клітинами. Щоб довести безпеку використання вітаміну В17, він зробив ін’єкцію речовини у вену руки. Таким чином вчений на власному прикладі зміг переконати широкий загал у тому, що його відкриття не представляє якої-небудь загрози для здорового організму.

Коротка історія використання

Незважаючи на той факт, що ця речовина не можна назвати вітаміном з біохімічної точки зору, про користь даного з’єднання відмінно обізнані були ще знахарі стародавніх цивілізацій Китаю та Єгипту. В якості терапевтичного засобу лікарі, які жили за багато тисяч років до нашої ери, використовували переважно гіркий мигдаль, який є рекордсменом за вмістом амігдаліна.

Однак чудові лікарські властивості даного вітаміну були благополучно забуті і в наші дні повноцінні дослідження з’єднання почалися тільки в середині XX століття.

Ернст Кребс разом зі своїм батьком зробили чимало наукових експериментів, які доводять ефективність відкритого вітаміну. Вони вважали, що онкологія аж ніяк не викликана зовнішніми чинниками типу бактерій, вірусів, що ракові захворювання не є заразними. На їхню думку, онкологія викликана обмінними порушеннями в організмі, перш за все, з-за неправильного харчування. Вченим намагалися заперечувати, але досі ніхто так і не зміг спростувати їх теорію.

У своїй доповіді на конференції в 1974 році, присвяченої дослідженню ракових захворювань, Кребс навів спостереження за дивним народом буриши (хунза), які проживають у долині річки Хунза у віддаленому районі Гімалаїв. Середня тривалість життя представників цього народу становить 100-120 років, всі жителі здоровими до глибокої старості.

Буриши живуть згідно з природою, у них природний здоровий спосіб життя і рослинний раціон харчування. В їх розпорядок життя присутній цікавий момент: навесні, коли багато фрукти і овочі ще не визріли, вони харчуються практично одними сушеними абрикосами. Цей період може тривати 2-4 місяці в році. Кребс відзначив цей факт, як і те, що в племені не було зафіксовано жодного випадку онкологічного захворювання.

Згодом численні лабораторні аналізи і експерименти не підтвердили високих протипухлинних властивостей вітаміну. Більш того, піднятий галас навколо вітаміну привернула увагу Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів США (FDA), яка не тільки не схвалила використання з’єднання, але і наклала заборону на його використання та поширення.

Однак подібний висновок з боку вищезгаданої організації зовсім не поставило крапку в застосуванні вітаміну В17. Багато прихильники нетрадиційних методів лікування в один голос заговорили про лобіювання FDA фармацевтичних компаній-гігантів, які не бажали розлучатися зі значною часткою власного прибутку.

Таким чином, лікуватися від ракових захворювань за допомогою амігдаліна пацієнтові доводиться на свій страх і ризик, всупереч заборонам офіційних інстанцій.

Які функції виконує амігдалин в організмі

Один з наймасштабніших медичних експериментів проходив у 80-х роках XX століття, тоді у дослідженнях взяло участь майже 200 пацієнтів, які страждають від онкологічних захворювань. Позитивні результати були зафіксовані лише у кількох піддослідних через 2,5 місяці активного вживання амігдаліна. Більша ж частина людей, що беруть участь у дослідженні, не помітила якихось зрушень в терапії раку. На даний момент експерименти тривають, проте це відбувається у закритих лабораторіях через офіційного мораторію на використання вітаміну.

Ціаністий водень та глюкоза, що містяться у формулі B17, є дуже руйнівними для ракових клітин. При зустрічі з подібними клітинами молекула амігдаліна моментально розщеплюється на 1 молекулу бензальдегіду, 1 молекулу водневого ціаніду і 2 молекули глюкози. Глюкоза проникає в простір пошкодженої клітини, а бензальдегід спільно з ціанідом продукують особливий отрута, що руйнує ракові утворення.

Зрозуміло, що в амигдалине може міститися певна токсичність, однак вплив отрути натурального походження однозначно володіє меншим числом побічних ефектів, ніж повсюдно використовується хіміотерапія.

У яких продуктах міститься амігдалин

Давайте дізнаємося, в яких продуктах міститься вітамін B17. Ці продукти можуть забезпечити організм достатньою кількістю амігдаліна з мінімальним ризиком для здоров’я.

Рекордна кількість сполуки присутній у гіркому мигдалі і в абрикосових кісточках, які в наших краях не є рідкістю, звичайно вони йдуть у відро для сміття як непотрібні відходи. Своїми смаковими якостями кісточки нагадують плоди мигдалю, проте багато знаходять їх навіть більш приємними і ніжними. Експерти радять з’їдати за день не менше 30 кісточок. Крім того, існує чимало інших натуральних продуктів, де міститься вітамін B17:

• насіння груші, вишні та яблук;
• ядра чорносливу, персика та нектарина;
• ожина, агрус і смородина;

• бузина, журавлина і бойзенова ягода;

• зелений горох, сочевиця і маш;
• імбир, деякі різновиди грибів;
• шпинат, люцерна і евкаліпт.

Достатня кількість амігдаліна міститься в гречаній крупі (краще всього використовувати в їжу зелену крупу), проростках пшениці і маша. Мигдаль, паростки бамбука, горіхи кеш’ю, батат (солодкий картопля) і бадилля буряка теж варто включити в раціон.

Насіння льону, придбати який можна без особливої праці на будь-якому магазині, може похвалитися солідним вмістом амігдаліна. У процесі приготування ягідних та фруктових страв багато господині старанно очищають вишні, виноград, яблука та інші плоди від кісточок. Однак робити це не рекомендується по тієї причини, що більшість корисних властивостей (включаючи вітамін B 17) присутня безпосередньо в малих зернятках.

Добова доза амігдаліна повинна варіюватися в межах від 125 до 150 мг. Існує й інша теорія, згідно з якою кількість абрикосових кісточок має відповідати кількості з’їдених за день фруктів.

Приймати амігдалин варто не тільки онкологічним хворим, але і всім жителям великих міст і мегаполісів. Забруднене повітря у поєднанні з шкідливими звичками, фастфудом та іншим нездоровим харчуванням, малорухливий спосіб життя і брак сну призводять людство до багатьох проблем зі здоров’ям.

Вживання великої кількості фруктів, овочів, ягід, зелені і злаків, багатих амігдалином, відмова від жирної, копченої та смаженої їжі, регулярні фізичні навантаження є найкращим профілактичним засобом, здатним не тільки запобігти онкологічне захворювання, але і значно підвищити імунітет і зміцнити здоров’я в цілому.