Як правильно звільнитися з роботи за власним бажанням

Зміст

  • Тимчасові рамки і порядок звільнення
  • Як написати та подати заяву на звільнення?
  • Як звільнитися під час хвороби чи відпустки?
  • Що робити, коли заява про звільнення не приймають?

Згідно з Трудовим кодексом Російської Федерації, в низці випадків ініціювати розрив договору з працівником може роботодавець. Іноді припинення таких відносин відбувається за обопільною прагненню з формулюванням «за згодою сторін». Найбільш поширена підстава для завершення діяльності – бажання працівника. Як правильно звільнитися за власним, дотримуючи всі правові тонкощі? І що робити, коли роботодавець не відпускає?

Тимчасові рамки і порядок звільнення

Про звільнення за власним бажанням працівник письмово попереджає як мінімум за 14 днів. Стажист зобов’язаний заявити про плановане звільнення не пізніше ніж за 3 дні, керівник або спортивний тренер – за місяць. Якщо заяву подано, наприклад, сьогодні, відпрацювання починається завтра. Втім, за домовленістю сторін встановлений законом термін перед розставанням може бути меншим.

При документальному підтвердженні звільнитися без відпрацювання можуть особи, зараховані в освітні установи або змінили місце проживання. Це ж право поширюється на пенсіонерів, людей, які доглядають за інвалідами першої групи. Обов’язок залишатися тимчасово на місці знімається і в тому разі, коли роботодавець порушив умови колдоговору. Важливо: факт недотримання прав працівника повинен зафіксувати суд, комісія по трудових спорах, профспілка або інспекція з праці.

Як правильно звільнитися за власним? Порядок дій наступний:

  • Написання заяви перед звільненням. Весь термін попередження за працівником залишається право відкликати документ.
  • Підготовка кадровою службою наказу про звільнення у відповідності з формою № Т-8 (8а). У документі обов’язково мають бути реквізити заяви та відсилання до пункту 3 частини 1 статті 77 Трудового кодексу.
  • Ознайомлення з наказом працівника, підтвердженням чого буде розпис. Якщо це неможливо, на документі роблять відмітку, що працівник відмовився або відсутній.
  • Твір записи про звільнення в особовому рахунку та особистій картці, трудовій книжці.
  • Видача основних документів в день звільнення. За бажанням працівника можуть бути надані також копії наказу, довідки 2-ПДФО, про зарплату, страхові внески).

В останній день роботи проводиться фінансовий розрахунок. Якщо співробітника на місці не виявилося, вся належна сума повинна бути виплачена протягом доби після звернення. Розрахункові включають зарплату і компенсацію за невикористану відпустку. Сюди ж входять додаткові виплати, обумовлені в трудовому (колективному) договорі. При звільненні працівника, якого раніше було надано відпустку «авансом», робиться перерахунок. В кінці обов’язково складається записка за формою Т-61.

Суму компенсації за невикористану відпустку ви можете розрахувати самостійно за допомогою спеціального калькулятора.

Як написати та подати заяву на звільнення?

Типової форми заяви не існує, але воно все-таки оформляється за правилами. У документі, складеному на адресу керівника організації, обов’язково вказують ПІБ та посаду працівника, що бажає піти. Далі просять звільнити «за власним бажанням» і пишуть, якого числа це необхідно зробити. Причину догляду позначають лише в тому випадку, коли претендують на звільнення без відпрацювання. На вимогу кадрової служби таку заяву необхідно буде підкріпити відповідними документами. Наприклад, це може бути копія паспорта з відміткою про виписку і листком вибуття, медичний висновок і так далі. В кінці документа вказують дату його складання, ставлять підпис.

Вручати заяву начальнику краще особисто у двох примірниках. Один лист повинен залишитися у керівника, а другий (з відміткою про прийняття документа) – у працівника. Дублікат заяви необхідний звільняється особі на випадок виникнення спорів з наймачем. Альтернативний варіант подання документа поштою. Оправляють заяву цінним листом, попередньо заповнивши на бланках пошти опис вкладення (в 2-х примірниках) та повідомлення про вручення. Цей спосіб хороший тим, що начальник не зможе проігнорувати подається йому документ, а у працівника буде документальне підтвердження факту вручення паперів. Важливо: обчислювати термін відпрацювання слід від дати вручення листа начальнику, зазначеної в поштовому повідомленні.

Як звільнитися під час хвороби чи відпустки?

Тимчасово непрацездатний працівник також може піти з роботи за власним бажанням. Якщо зазначений у заяві останній день присутності в офісі припадає на час хвороби, розривають договір без звільняє. На наказі роблять позначку, що працівник був відсутній, тому ознайомити його з документом не представлялося можливим.

Трудову книжку працівник може одержати сам, коли видужає, або поштою. Розрахункові йому повинні виплатити відразу після пред’явлення такої вимоги. Це повинно відбутися або в ті ж, або на наступну добу. У 10-денний строк після надання лікарняного листа організація зобов’язана розрахувати допомогу з тимчасової непрацездатності. Видається призначена сума в найближчий день зарплати.

Звільнення за ініціативою працівника може відбутися перед відпусткою або під час нього. Написати відповідну заяву можна за 14 календарних перед відпочинком. Це вийде зробити і безпосередньо у відпускний період. В першому випадку два тижні, відведені законодавством, вважаються відпрацюванням. У заяві прохання про надання щорічної оплачуваної відпустки доповнюється фразою «з подальшим звільненням». Видача трудової книжки та розрахунок з працівником повинні проводитися в день, що передує початку відпочинку. А ось значитися як дата звільнення, а в паперах буде останній відпускний день. Важливо: за бажанням начальник може відмовити у наданні такого відпочинку, так як закон його до цього не зобов’язує.

При подачі заяви під час відпустки роботодавець не може вимагати від підлеглого термінового виходу на підприємство. Якщо два тижні передбачуваної відпрацювання припадають на відпочинок, співробітнику не доведеться більше з’являтися на місці. І гроші, і документи, пов’язані з звільненням, він повинен отримати у відпускний період. Буває і так, що відгуляти строк попередження вдається лише частково. У такому випадку після відпустки виходять на роботу, щоб провести там решту дні двотижневого відпрацювання. Далі звільнення проходить за стандартною процедурою.

Що робити, коли заява про звільнення не приймають?

Якщо роботодавець не приймає заяву та не звільняє, співробітник може направити документи у відділ діловодства і документообігу організації. Про те, як зробити це поштою, раніше вже говорилося. До моменту, зазначеного в заяві, слід виконувати посадові обов’язки в повній мірі. Право не виходити на роботу з’являється, коли термін попередження закінчився.

Не отримавши трудову книжку, можна звертатися до суду з вимогою за всі дні затримки видачі документів стягнути з організації середній заробіток (абзац 4 частини 1 статті 234). Співробітникові покладається також відшкодування моральної шкоди (абзац 14 частини 1 статті 21, статті 237). Бездіяльність керівника підлягає оскарженню в суді загальної юрисдикції. Захистити трудові права можна за допомогою профспілки організації, територіального підрозділу Роструда, прокуратури.

Існують також юридичні проблеми, пов’язані з незаконним звільненням за власним бажанням. Таким воно вважається, коли заява працівника написало інша особа або документ зовсім відсутня. При виявленні фальсифікації співробітникові варто подати позов до суду з вимогою поновити його, а також клопотання про проведення почеркознавчої експертизи. Якщо ж підстрахуватися хоче сумлінну керівник, він повинен приймати лише ті заяви, що написані від руки і в його присутності.

Ще однією умовою, при якому звільнення визнається незаконним, є написання заяви під примусом. Довести, що відхід з роботи був продиктований не власним бажанням, а натиском з боку керівництва, складно, тому виграшні справи такого роду зустрічаються рідко. Підставою для визнання звільнення незаконним можуть бути процедурні порушення. Про нехтування нормами іноді свідчить неспівпадіння дат, зазначених у заяві і наказі.

Таким чином, щоб у подальшому жодна зі сторін не заперечувала звільнення за бажанням, слід суворо дотримуватися букви закону.