Соціальна робота як професія: роль спеціальності в суспільстві

Зміст

• Сфери діяльності
• Специфіка професії
• Підходи до діяльності
• Категорії соцработы
• Вимоги до фахівця

Життя будь-якого суспільства – це складний, багатоплановий процес, який пов’язаний з великою кількістю спірних ситуацій. Існують соціально незахищені або проблемні групи людей, які потребують допомоги, матеріальної і моральної підтримки, людського участі. Раніше ці функції розподілялися між правоохоронними органами, закладами освіти та охорони здоров’я. Але з 1991 року в нашій країні з’явилася професія соціальний працівник, діяльність представників якої спрямована на допомогу і підтримку нужденних.

Сфери діяльності

• Терапія соціального характеру на рівні особистості або сім’ї, спрямована на соціальну адаптацію індивіда або розв’язання різного роду конфліктних ситуацій у навколишньому його середовищі. До цієї сфери відноситься робота з проблемною дитиною, з його батьками, підтримка члена сім’ї у випадку домашнього насильства, допомога одинокій пенсіонерці і т. п.
• Робота з групами населення. Вони можуть відрізнятися за статтю, віком, інтересам або проблем (батьки-одинаки, пенсіонери тощо). Найчастіше соціальному працівнику доводиться мати справу з неблагополучними групами, або з тими, у кого проблеми з криміналом – алкоголіки, наркомани, важкі підлітки, які перебувають на обліку в правоохоронних органах і вимагають контролю та реабілітації.
• Робота у громаді. Найчастіше потрібно в невеликих, досить тісних колективах (наприклад, у селі). Спрямована на створення і зміцнення міжособистісних зв’язків в колективі, організацію взаємодопомоги.
• Особлива сфера діяльності професіоналів – соціальні проекти. Це може бути організація допомоги мирному населенню при стихійних лихах, під час військових конфліктів. Як приклад варто згадати збір пожертвувань, необхідних речей або харчування біженцям.

Специфіка професії

Соціальна робота зовні схожа з благодійністю, яку добровільно надають ті чи інші люди нужденним. Однак ключовим моментом в діяльності професіоналів вважається та теоретична база і практичні навички, які є основною складовою спеціальності. Бажаючі стати соціальними працівниками навчаються у вузах на однойменних факультетах. Дисципліни, які є основними для студентів – педагогіка, психологія, соціологія. Особливе місце під час навчання займає практика. Без неї молодий фахівець буде погано уявляти собі, що йому належить. Практична база допоможе і в працевлаштуванні, і в професійному становленні.

Соціальну роботу визначає кваліфіковане сприяння груп людей і окремих особистостей у вирішенні їх життєвих бід і проблем. Оскільки складності і спільноти бувають різними, то і праця вимагає цілого ряду навичок і знань. Дану професію можна охарактеризувати як носить інтегральний характер. Тобто, вона поєднує в собі знання, навички та вміння з суміжних дисциплін.

Соціальний працівник, щоб діагностувати проблеми свого підопічного, користується психологічними прийомами, для вирішення проблеми може застосовувати юридичні знання (якщо є необхідність) або педагогічні (у разі роботи з підлітком, дитиною з проблемної сім’ї). Іноді соціальна робота безпосередньо пов’язана з допомогою хворому: наприклад, реабілітація у разі незворотною травми або важкої хвороби.

Особливо слід сказати про діяльність у разі взаємодії з людиною, що пережили насильство або втратили близького. Тут важливими є два аспекти: по-перше, теоретичні знання і навички з області психології, які дозволяють знайти правильний підхід до підопічного, а по-друге, чуйність, такт, участь і щире бажання допомогти.

Масштаб діяльності соціального працівника здатний бути самим різним. Він може сприяти трансформації особистості клієнта, а може керувати цілою соціальною сферою.

Підходи до діяльності

• Виховний. Соціальний працівник діє як педагог, порадник. Він моделює ситуації, поведінку свого підопічного, встановлює з ним зворотний зв’язок і дає поради.
• Адвакативный. Фахівець виступає в ролі адвоката. Він допомагає в зборі документації, в аргументації власної правоти, сприяє клієнту у досягненні успіху в тій чи іншій проблемній сфері (наприклад, виправити довідки для допомоги по інвалідності).
• Фасилитативный. Підхід, який передбачає допомогу в подоланні особистісної апатії, дезорганізації. Професіонал моделює поведінку, підбадьорює, шукає оптимальні варіанти для свого клієнта.

Категорії соцработы

Спеціальність передбачає безліч варіантів діяльності, основними з яких є наступні:

• Соціальна політика. Найбільш широке напрямок, який передбачає покращення життя суспільства в даній сфері, ряд заходів, спрямованих на вирішення проблем, створення умов для задоволення життєвих потреб тих чи інших груп населення.
• Соціальний захист. Такий напрям необхідно для забезпечення діяльнісного існування громадян, нормальних життєвих умов.
• Соціальне обслуговування. Передбачає побутову, матеріальну, медичну, психологічну та іншу допомогу людям у важкій життєвій ситуації.
• Соціальне страхування. Включає захист працюючого населення у відповідності з федеральними законами.
• Соціальні гарантії. Це реалізація системи заходів, спрямованих на підтримання нормального життєзабезпечення громадян.
• Соціальна реабілітація. Особлива область спеціальності, яка допомагає відновити частково або повністю втрачені соціальні функції особистості. Сюди відноситься втрата близької людини, шок після катастрофи, насильства, іноді відновлення здатності жити в суспільстві після укладення і т. д.

Вимоги до фахівця

Опис професії було б неповним без згадки про особистісні якості, які необхідні соцпрацівниці. Оскільки об’єктом його діяльності є людина, формальне ставлення, черствість, меркантильність і байдужість несумісні з таким трудом. Слід не лише розуміти і усвідомлювати важливість власної спеціальності, але щиро жаліти того, хто потрапив у скрутну ситуацію, всією душею намагатися йому допомогти. Лише в цьому випадку діяльність принесе реальні плоди.

Особливої згадки заслуговує і поняття соціальної етики. Це одна з найважливіших складових професії, без якої продуктивність виключається. Етика важлива тому, що соціальний працівник займається питаннями незахищених верств населення, а також людей, які приходять до нього з проблемами – алкоголіків, наркоманів, колишніх ув’язнених, незаможних. Поважливе і гуманне ставлення – невід’ємна частина професії.

Соціальна робота – галузь, яка оплачується скромно. На жаль, в нашій країні зарплата працівника цієї сфери невелика. У середньому вона становить 12 тисяч рублів. Є можливість брати підробітку, отримувати невеликі надбавки і премії, іноді з’являється ймовірність піти у сферу управління, де винагорода вище. В цілому ж, соціальний працівник – той, для кого на першому місці стоїть не зарплата, а те діло, заради якого він прийшов у свою професію.