Лікувальна справа: які професії входять і які обов’язки у фахівця

Зміст

• Види професійної діяльності
• Що може дати навчання
• Фахівці середньої ланки

Осягнути таємниці біологічних процесів організму, дізнатися механізми впливу, що перешкоджають виникненню тих чи інших хвороб, оволодіти навичками і прийомами надання допомоги хворому — завдання лікарів. Для засвоєння та закріплення знань за спеціалізацією лікувальна справа буде потрібно 6 років, щоб пройти об’ємний курс лекційних, практичних занять. Студентів навчають не лише вмінням лікувати людей, правильно діагностувати різні захворювання, але також здійснювати профілактичну та просвітницьку роботу серед населення.

Види професійної діяльності

Дипломований спеціаліст по лікувальній справі може виконувати функції для багатьох установ:

• поліклінік;
• стаціонарів;
• приватних медичних установ;
• спеціалізованих центрів;
• підрозділів швидкої або невідкладної допомоги;
• підприємств;
• загальноосвітніх та дошкільних установ.

Гострий дефіцит медичних працівників будь-якого рівня дає можливість молодому поколінню вибирати певну професію загальної практики: педіатра, терапевта, кардіолога, акушера фельдшера, медичної сестри. Спочатку вони виконують свої обов’язки під керівництвом досвідченого персоналу. Після освоєння спеціалізації лікувальна справа у них відкриваються широкі горизонти не тільки для виконання роботи загального профілю: профілактичних, діагностичних, освітніх, але також вони зможуть присвятити себе науковій діяльності.

Серед великої кількості напрямків особлива відповідальність покладається на лікаря, який обрав своєю спеціальністю лікувальна справа. Він повинен володіти високими професійними навичками, великими знаннями, заслужити довіру, любов, визнання людей

Лікар повинен вміти:

• проводити профілактику захворювань серед здорових та хворих громадян в колективах, сім’ях;
• діагностувати ранні прояви патологічних процесів на основі лабораторно-інструментальних методів дослідження;
• надавати первинну невідкладну допомогу;
• лікувати, використовуючи терапевтичні і хірургічні методи;
• здійснювати спостереження за фізіологічними процесами при вагітності;
• проводити експертизу щодо працездатності хворих;
• працювати з членами сім’ї хворого з виховання гігієнічних правил;
• вести документацію для медичних установ;
• виконувати обов’язок по наданню допомоги при екстремальних епідеміологічних умовах;
• постійно підвищувати свій інтелектуальний рівень, вивчати самостійно наукову, довідкову літературу;
• організовувати роботу в установах медперсоналу середньої ланки з урахуванням відповідності вимог нормативних документів та техніки безпеки.

Профіль лікувальна справа вимагає від лікаря необхідності вміння працювати з сучасною технікою, мати запас знань в області фармакології, володіти реабілітаційними навичками, завжди бути готовими проводити судово-медичні експертизи.

Що може дати навчання

Які професії можна придбати після закінчення курсу лікувальної справи? Освітній процес у вищих навчальних закладах поділяється на 2 етапи, перший з яких передбачає освоєння комплексних теоретичних знань з регулярним відвідуванням лікувальних установ. Студенти одночасно з доклінічної підготовкою вивчають теоретичний курс з хірургії та внутрішніх хвороб.

Наступна щабель освітнього процесу полягає у поглибленому вивченні обраної специфіки. Важливість моменту полягає в застосуванні раніше вивченого матеріалу, так як настає пора клінічної практики. Особливий наголос робиться на те, як проявляться здібності майбутнього медичного працівника в умінні діагностувати захворювання і контактувати з пацієнтами. На важливому етапі учні визначають конкретний вид заняття лікувальної справи у визначенні подальшої професії. В умовах стаціонару вони обирають конкретну спрямованість для роботи вузьким спеціалістом.

Майбутні лікарі, проходячи курс лікувальної справи, можуть претендувати на такі професії, як:

• терапевт;
• педіатр;
• хірург;
• анестезіолог;
• ортопед/травматолог;
• психіатр/нарколог;
• невропатолог;
• сімейний лікар;
• імунолог та інші професії.

У них є відмінна можливість продовжити вдосконалення своїх знань і навичок, навчаючись за спеціальною програмою практикумів інтернатури, ординатури, де навчання лікувальній справі закріплюється певними навичками по багатьом професіям.

Найбільш гостра необхідність для приватних і державних клінік відчувається за останні роки у фахівцях з кардіології, акушерства, педіатрії, загальної практики. Лікарям часто доводиться поєднувати свою роботу: здійснювати професійну діяльність у державних поліклініках і одночасно надавати консультаційні послуги в приватних профільних центрах.

Фахівці середньої ланки

Професії середньої ланки по лікувальній справі мають свої відмінності. В коледжах медичного спрямування на відміну від вищих навчальних закладів студенти на підставі навчального стандарту вивчають лікувальна справа без якої-небудь вузької спрямованості, вони отримують базові знання з основним медичним напрямами, вивчають основні предмети розширеної спеціалізації. Випускникам відкриваються можливості для вибору напрямку подальшої трудової діяльності. Які категорії молодшого персоналу віддати перевагу, вони вирішують згідно зі своїм покликанням.

Фахівці з середньою медичною освітою повинні бути готові до виконання великого переліку функціональних обов’язків:

• давати оцінку стану пацієнта, відзначати головні симптоми захворювання;
• діагностувати невідкладні стани та надавати екстрену допомогу;
• надавати медичну допомогу громадянам як вдома, так і у відділеннях охорони здоров’я;
• здійснювати огляд і спостереження пацієнтів на дому;
• вміти грамотно проконсультувати громадян в амбулаторних умовах;
• забір біологічного матеріалу для проведення лабораторного аналізів;
• строго виконувати призначення лікарів при взаємодії з пацієнтами;
• надавати реабілітаційну допомогу хворим з хронічними захворюваннями, інвалідам, літнім людям.

Маючи спеціалізацію лікувальна справа, середній персонал може працювати на посаді фельдшера, помічника лікаря в поліклініках, лаборанта, медичного статистика, реєстратора та інших. Найбільш затребувана професія на ринку праці — це робота фельдшера?акушера. Престиж полягає в тому, що кваліфікований фахівець користується великою повагою, є помічником лікаря в амбулаторно-поліклінічних умовах, і його праця гідно оплачується.

У спілкуванні з пацієнтами медпрацівники завжди повинні проявляти гуманність, уважність і доброту. Хворі люди часто виявляють нестриманість, навіть дорослі пацієнти бояться хворобливих процедур, вони стають дратівливими й примхливими. Які б ситуації не виникали, професія лікаря або медсестри накладає зобов’язання на посадову особу проявляти моральну витримку, самовідданість і терпіння. Все це винагороджується повагою і визнанням людей, адже здоров’я людини — велика цінність!