Як управляти персоналом: основні правила лідера

Зміст

• Головні правила керівника
• Зрозуміти працівника
• Командна робота
• Правильна мотивація

Успіх будь-якої організації завжди безпосередньо залежить від працівників. А точніше, від хорошого взаєморозуміння керівництва і підлеглих. На управлінців випадає складне завдання: керувати персоналом так, щоб мотивувати на досягнення загальної мети, забезпечити доброзичливу робочу обстановку в колективі. Отже, яким чином має бути збудований управлінський процес, щоб всі працівники, починаючи від прибиральниці і закінчуючи головним керівником, працювали на благо фірми?

Головні правила керівника

Управління персоналом – ціла наука. 90% успіху організації залежить саме від керівництва. Правильна мотивація, чітке визначення цілей – основа високоякісної роботи. Для ефективного управління персоналом керівному працівнику в першу чергу потрібно пам’ятати про низку правил:

1. Принципи компанії. Їх повинен розуміти кожен співробітник, незалежно від свого становища. А керівнику варто прислухатися до думки працівників, особливо в проблемних ситуаціях. Ні, це не означає, що глобальні рішення потрібно приймати всім колективом за круглим столом! Справа в тому, що кожний співробітник вирішує ті чи інші питання кожен день, незалежно від того, чи робить він копії документів або веде важливі переговори з клієнтами. Якщо всі будуть чітко знати принципи компанії, розуміти мету своїх дій, то керівник може бути впевнений, що на всіх рівнях будуть правильно прийматися правильні рішення.
2. Робота в команді. Колектив потрібно мотивувати на дружнє співробітництво. Управління співробітниками потрібно будувати таким чином, щоб кожен працівник компанії був налаштований не на свої досягнення, а всі разом виконували одну поставлену мету.
3. Поділ відповідальності. Керівника великої компанії просто фізично не під силу контролювати кожен процес. Необхідно призначити відповідальних осіб з різних питань.
4. Ініціатива не карається. Будь-який бізнес, що розвивається, вимагає появи нових ідей. Потрібно давати можливість співробітникам висловлювати свої думки, брати участь в реалізації нової справи. І пам’ятати, що право на помилку має кожен.
5. Інформованість. Якщо керівник не хоче появи чуток, ігнорування своїх вказівок, то варто доводити до відома колективу інформацію про реальний стан справ компанії. Тоді колективом будуть прийматися більш ефективні рішення.
6. Незамінних немає. При управлінні персоналом про це потрібно пам’ятати. Не варто виділяти конкретних підлеглих і повідомляти перед всім колективом, що робота без них «встане». Цінуйте всіх співробітників, не замикайтеся на комусь одному.
7. Перевірена методика. Управління персоналом вимагає стабільності. Не потрібно робити з підлеглих піддослідних кроликів, відчуваючи на них новітні віяння управління. Добре працюють там, де працювати комфортно.
8. Дисципліна. Незважаючи на попереднє правило, в організації повинна бути сувора дисципліна і правила поведінки.

Хороший приклад. Часто кажуть: «Який керівник, такі і працівники». І кажуть не дарма. Управлінець повинен своєю поведінкою і роботою подавати позитивний приклад всьому колективу.

Зрозуміти працівника

Вище вже було сказано про те, що колектив повинен бути в курсі поточних справ. Це необхідно для досягнення єдиного результату. Керівний працівник повинен не тільки видавати накази, але і спілкуватися з персоналом. Потрібно дати зрозуміти колективу, що кожен співробітник важливий для компанії. А щоб це були не порожні слова, йому доведеться навчитися розуміти кожного працівника. При виникненні проблем у роботі не варто відразу викликати підлеглого «на килим» і звинувачувати в чому-небудь. Для початку варто розібратися в ситуації в цілому, знайти першопричину проблеми і спокійно її усунути.

Кожна людина має свої життєві принципи, пріоритети і цілі. При влаштуванні на роботу це все нікуди не дівається. Керівнику доведеться працювати з вже сформованою особистістю і в якійсь мірі підлаштовуватися під неї. Всі цілі працівника зазвичай підпорядковуються одній з трьох потреб:

1. Матеріальна нагорода. Людина приходить в компанію, щоб заробити гроші.
2. Соціальний статус. Співробітник хоче поваги до себе як до особистості, налаштований на кар’єрне зростання.
3. Самовираження. Бажання висловлювати свою думку щодо кожного питання, працювати самостійно над якоюсь областю.

Виходячи з цілей підлеглого, керівник повинен знайти до нього персональний підхід. При досягненні цієї мети не буде жодних проблем в роботі з персоналом.

Командна робота

У будь-якому сработавшемся колективі є певний командний дух. Частіше за все він залежить від особистих цілей членів колективу і, звичайно, керівництва. Для взаєморозуміння між працівниками і керівником другого доведеться навчитися викладати суть своїх вимог, завдання підлеглих у відповідності з їх цілями. Тобто, управління персоналом – це свого роду психологія. Керівному працівникові доведеться аналізувати поведінку підлеглих, розуміти їхні сумніви і страхи.

Розуміння персоналом поставленої мети і доступність загального плану – основа правильно організованої групової роботи. Необхідно дати колективу зрозуміти, що саме в команді вони впораються з будь-якими завданнями.

Також існує ряд факторів, здатних значно знижувати працездатність в колективі:

• мета проекту не визначена;
• недостатнє забезпечення працівників ресурсами;
• конфліктні ситуації серед підлеглих;
• поганий настрій керівництвом на командне виконання завдання;
• непостійна мета, часто мінливі завдання і вимоги.

Правильна мотивація

Для досягнення найкращого результату при виконанні проекту найголовніше – правильно мотивувати співробітників. Як правило, мотивація може бути матеріальна і нематеріальна.

З першою все більш чи менш зрозуміло. Більша частина колективу ходить на роботу, щоб заробляти гроші. Є два основних способи матеріально мотивувати працівників:

1. Заохочення. Всілякі бонуси і премії за якісне виконання роботи. Це змусить людину працювати швидко і результативно.
2. Штрафи. Загалом-то, все просто. Працюєш добре – отримуєш надбавку до зарплати. Працюєш погано – втрачаєш премій, отримуєш штрафи.

З нематеріальною мотивацією все трохи складніше і цікавіше. Розглянемо методи такої мотивації:

1. Підвищення. Рідко хто відмовляється зайняти більш високу посаду. Співробітник повинен розуміти, що хороша робота винагороджується кар’єрним зростанням.
2. Дружний колектив. Більшість звільнень за власним бажанням відбувається саме через конфліктних ситуацій на службі або нерозуміння. Керівник повинен зробити все, щоб цього не допустити.
3. Стабільність. Працівник повинен бути впевнений у завтрашньому дні. Робота повинна бути офіційною, заробітна плата своєчасної, оплата лікарняного та відпустки.
4. Колективний відпочинок. Якщо керівник бажає, щоб у колективі була хороша обстановка і позитивний настрій, необхідна організація різного роду розважальних заходів, що дають можливість співробітникам краще пізнати один одного. Це можуть бути корпоративні вечори, виїзди на природу, спортивні змагання. Але ефективніше це робити не у вихідні дні і не в наказовому порядку.
5. Підвищення кваліфікації. Необхідно періодичне перенавчання співробітників. Людям потрібні нові знання для більш ефективної роботи. Якщо різного роду курси будуть оплачуватися організацією – це теж свого роду нагорода.

Це основні методи. У кожній компанії керівник знайде свої нематеріальні способи заохочення. Все залежить від можливостей організації і потреб колективу. Головне, щоб між співробітниками не було недомовленості, була зрозуміла система заохочень або покарань.

Якісна та швидка робота всього колективу залежить безпосередньо від керуючого персоналом. Секрети ефективної роботи прості. Якщо керівник просто вимагає беззаперечного виконання наказів співробітниками, він, ймовірно, отримає дещо зроблену роботу і напружену обстановку серед підлеглих. А при конкретному викладі цілей і завдань, правильної мотивації, людському відношенні – відмінно виконану роботу в короткі терміни, доброзичливі взаємини між працівниками і довірливе ставлення до себе.