Ознаки апендициту у дітей: особливості розвитку хвороби

Зміст

• Що таке апендицит?
• Стадії хвороби
• Особливості розвитку хвороби у малюків
  • Які чинники впливають на розвиток хвороби?
• Як класифікується хвороба?
• Ознаки хвороби в дошкільному і шкільному віці
  • Що характеризує перебіг хвороби?

Одним з найбільш поширених захворювань, які носять хірургічний характер лікування, у період до 18 років є апендицит. Здавалося б, постановка діагнозу і проведення лікування хвороби повинні бути відпрацьовані з роками, однак це не так. Причиною тому служить ряд особливостей організмів маленьких пацієнтів, що ускладнює швидке визначення проблеми.

Говорячи про те, як розпізнати апендицит у малюків, варто згадати про характер розвитку хвороби. Воно відбувається стрімко. Чим молодша дитина, тим швидше початкова фаза переростає в гостру форму, яка може призвести до перитоніту і некрозу. Маленькі пацієнти можуть опинитися в критичному положенні в термін від 1 до 3 днів.

Медична статистика стверджує, що велика частина операцій з усунення запаленого відростка товстої кишки (80%) припадає на хворих у віці від 7 до 18 років. Тобто, найчастіше хворіють школярі. У 13% випадків це детсадовцы (3 – 7-річки), і тільки 5% пацієнтів – це діти до трирічного віку. Це пояснюється дієтичним характером харчування немовлят, а також незрілістю їх кишечника, більш товстої і короткою формою апендикса, що дозволяє йому продуктивно та регулярно очищатися.

Що таке апендицит?

Дане захворювання проявляється запалення апендикса – рудиментарного (тобто, віджилого в процесі еволюції, що не має чітко вираженої функції) виростка товстої кишки. За своїм зовнішнім виглядом він нагадує хробака. Деякий час тому в медицині існувало думка, що необхідно превентивно видаляти даний орган, однак, воно не прижилося, і сьогодні такої практики в хірургії немає.

Серед безлічі версій про значення апендикса найбільше поширення має та, яка говорить про його роль у формуванні кишкового імунітету.

Причиною початку процесу запалення служить звуження і закупорювання відростка, внаслідок потрапляння туди мас калу, паразитів, або будь-яких сторонніх предметів. Іноді проблема викликається перекручуванням сліпої кишки або ж аномаліями розвитку органу. Апендицит у дітей починається з активного розмноження бактерій всередині закупоренного відростка.

Стадії хвороби

• При первинному запаленні відбувається набряк слизової, підвищується тиск і напружуються стінки. Погіршується постачання органу кров’ю, відбувається венозний застій. Говорячи про те, як проявляється апендицит в організмі дитини, варто сказати, що вже через половину доби артеріальна кров перестає надходити в рудиментарний відросток, починається некроз, тобто, відмирання органу.

• Приблизно через 24 години після того, як виявляється запалення, у малюків небудь школярів відбувається перфорація – розрив стінки апендикса, і його вміст, а це гній і калові маси, потрапляє в черевну порожнину.

Особливості розвитку хвороби у малюків

У дитячому віці випадки, коли зафіксовано гострий апендицит у дітей, рідкісні. Причиною цьому служать особливості будови органу, а також недорозвинення лімфатичних вузлів, що знаходяться в кишечнику, які остаточно сформуються і будуть набухати тільки приблизно у 6-7 років.

Патогенна мікрофлора є в організмі будь-якого, в тому числі, і маленької людини. Вона починає розвиватися у разі перенесення запальних захворювань, тому синусити, отити, ангіни можуть бути причиною гострого апендициту у дітей. Туберкульоз, черевний тиф безпосередньо ведуть до запалення рудиментарного відростка.

Симптоми апендициту у дітей впізнати непросто. Причиною цьому служить точна локалізація органу. Простіше кажучи, він може знаходитися у правому підребер’ї або, навпаки, ліворуч, в області тазу або під печінкою.

Які чинники впливають на розвиток хвороби?

Серед малюків, як і серед дорослих, до групи ризику, в основному, потрапляють ті, хто неправильно харчується і не дотримує елементарні правила гігієни. Причини апендициту у дітей наступні:

• занадто рясне харчування;
• надлишок цукру і простих вуглеводів у раціоні;
• недолік клітковини, яка міститься в овочах, фруктах, злаках, зерновому хлібі;
• запори, які також спричиняються неправильним харчуванням;
• хвороби шлунково-кишкового тракту;
• дисбактеріоз – порушення мікрофлори кишечника;
• аскаридоз – зараження паразитами.

Як класифікується хвороба?

• Катаральний апендицит. Найлегша форма. Це апендицит, що виявляється в деякому потовщенні рудиментарного відростка, запаленні слабкого ступеня.
• Деструктивний флегмозный апендицит. Характеризується тромбозом судин, значним збільшенням в розмірах.
• Гангренозний флегмозный апендицит. Починається некроз (відмирання) тканин.
• Эпиема – запалення апендикса з наявністю всередині гною.

Останні три види досить часто викликають розрив червоподібного відростка у дорослих, малята рідше схильні до такої напасті. Відомі випадки як повного мимовільного одужання, так і переходу захворювання в хронічну форму.

Ознаки хвороби в дошкільному і шкільному віці

Як визначити апендицит у дитини? Зробити це непросто навіть досвідченому фахівцеві. Причиною часто є те, що симптоматика змазана, тобто прояв тих чи інших ознак характерно як для запалення рудиментарного відростка, так і для інших захворювань.

Ще одна складність, яка чатує спеціаліста при постановці точного діагнозу, – це те, що малюкові складно пояснити, які вона відчуває. Дошкільник в переважній більшості клінічних випадків не зможе правильно описати виявляється при апендициті нездужання.

Небезпека полягає в тому, що, поки невірні діагнози будуть виключатися, і лікар прийде до правильного висновку, хвороба може перейти в критичну стадію. У той же час, ознаки апендициту у дитини бувають тотожні симптомів отруєння або ротавірусної інфекції.

Найбільш надійний спосіб діагностики – це ультразвукове дослідження. Воно дає можливість побачити запалення рудиментарного відростка, його ступінь і супутні ознаки.

Що характеризує перебіг хвороби?

• Біль в області живота. Локалізується вона частіше всього в області пупка або ж в клубовій праворуч. Однак у малюків може проявлятися і в іншому місці. Зазвичай дитина намагається лягти так, щоб дискомфорт був мінімальним – на спині, частіше на правому боці. Якщо старші діти можуть пояснити місце локалізації больових відчуттів, то перші симптоми у малюків – це порушення сну і апетиту, плач, мляве і пригнічений стан.
• Блювота. Показово те, що полегшення вона не викликає. Чим молодша дитина, тим більш частими можуть бути позиви.
• Симптоми гострого апендициту включають в себе підвищення температури. У малюків стовпчик термометра піднімається навіть при неускладненій формі хвороби, у хлопців постарше гіпертермія позначає те, що запалення загрожує серйозними наслідками.
• Перші ознаки апендициту у дітей можна простежити і візуально – за станом мови. Спочатку покривається білим нальотом корінь. В процесі розвитку запалення обкладений вже весь мову. Якщо починається гангренозна стадія, з’являється сухість.
• Маленькі діти при запаленні червоподібного відростка страждають проносом, ті, хто постарше – запором.

У разі розташування апендикса в нетиповому для нього місці больові відчуття і симптоми можуть проявлятися по-іншому:

• відросток за очеревиною – біль у паху, справа в попереку, порушення сечовипускання;
• відросток в тазової області – болить в промежині або в області лобка, внизу живота, порушення сечовипускання або пронос зі слизом;
• відросток під печінкою – біль у підребер’ї праворуч.

Розвиток апендициту у дітей і симптоми проблеми треба виявляти як можна швидше. Наприклад, хвороба в гангренозною формою дуже небезпечна, ознаки змазані. Живіт малюка звичайно не напружений, стан можна назвати задовільним, біль не критична. Однак зволікання загрожує перфорацією відростка і излитием того, що він містить, очеревину, а те, в свою чергу – розвитком перитоніту.

Сьогодні найбільш виразно захворювання визначається на УЗД. Точність визначення діагнозу за його результатами – 95%. Однак важливий і метод пальпації, за яким лікар може визначити напасти. Іноді призначають КТ для уточнення діагнозу.

Ознаки апендициту у дітей віком молодше 3-х років, наступні:

• відсутність апетиту;
• дитина підтягує ніжки до живота, особливо праву, не дає себе оглянути;
• блювання;
• температура підвищується до 39-40 градусів;
• частий стілець;
• хворобливе сечовипускання.

Проводять лікування завжди оперативним шляхом. Сьогодні застосовуються два способи, які використовують в залежності від характеру апендициту:

• Лапороскопия. Через розрізи в черевну порожнину проводять інструменти, забезпечені спеціальною відеокамерою, якими і відсікають запалений рудиментарний відросток.

• Порожнинна операція. Виконується при перфоруванні стінки апендикса. Разом з видаленням ураженої частини кишки проводять очищення очеревини від излитого в неї вмісту. Таке втручання вимагає досить тривалої реабілітації у стаціонарі із застосуванням антибіотиків.

Батькам важливо пам’ятати, що будь-які шлунково-кишкові захворювання вкрай небезпечні для маленької дитини, тому лікування має відбуватися під наглядом лікаря. Навіть банальна інфекція з діареєю і блюванням без вжиття належних заходів може призвести до зневоднення організму. Тому мама і тато, бачачи всі вищевикладені перші симптоми апендициту, повинні викликати лікаря або швидку допомогу. Потрібно пам’ятати, що запалення апендикса у малюків стрімко розвивається, і кожна година для того, щоб фахівець поставив правильний діагноз і почав лікування.