Глобальні проблеми сучасності: проблема антропогенного експансії

Зміст

• Випадання кислотних дощів
• Забруднення гідросфери та атмосфери
• Порушення озонового шару
• Різке потепління клімату і зменшення біорізноманіття
• Опустелювання і збезлісення територій

Хоч тенденція до збільшення темпів зростання населення в світі спостерігається чотириста років, по-справжньому грандіозними масштаби демографічного вибуху стали після Другої світової війни. Якщо в середині минулого століття на Землі проживало 2,5 млрд чоловік, зараз кількість мешканців планети перевалило за 7,3 млрд (дані за січень 2016).

У результаті науково-технічного прогресу площа просторів, не обжитих людиною, за півстоліття скоротилася у 3 рази. Інтенсивна антропогенна експансія в основному носить варварський характер. Сільськогосподарські отрути і продукти нафтопереробки забруднюють Світовий океан, автомобільні вихлопи і викиди підприємств – атмосферу. На порядку денному стоять і інші глобальні проблеми сучасності: освіта небезпечних для здоров’я і життя «озонових дірок», окислення природного середовища опадами, руйнування екосистем.

Випадання кислотних дощів

Однією з ключових екопроблем людства є кислотні дощі – атмосферні опади, у яких водневий показник менше ніж 5,6. До зниження рівня рН вологи, осідаючого на землю у всьому світі, призводять такі сполуки, як хлористий водень, оксиди азоту і сірки. Вперше підвищена кислотність опадів була зафіксована в 50-х роках минулого століття в Північній Америці і Скандинавії. А ось рекордно кислий дощ у світі випав в американському місті Уилинг в 1979 році. Його рН становив 1,6 (для порівняння: рН столового оцту – 3).

Серед природних причин, викликають кислотні дощі, можна виділити:

• вулканічну активність;
• діяльність деяких мікроорганізмів;
• лісові пожежі;
• грозові розряди.

Серйозні загрози навколишньому середовищу несе і прогрес людства. Всі леткі органічні сполуки надходять в атмосферу з вини людей. До 50% сполук азоту і понад 60% окислів сірки опиняються в повітрі завдяки антропогенної діяльності. Основні джерела речовин, що окислюють дощ:

• автомобільний транспорт;
• теплові електростанції;
• твердопаливні ракети;
• підприємства металургії, хімічної, нафтодобувної і нафтопереробної промисловості.

Як утворюються кислотні опади і небезпечні вони для здоров’я? Потрапили в атмосферу оксиди вступають в реакцію з молекулами води. В результаті утворюються кислоти – азотна і сірчана. Через час вони разом з опадами випадають на землю. Найчастіше це відбувається в районі великих міст, де в атмосфері присутні частки марганцю і заліза – речовин, що прискорюють реакцію. До головних наслідків кислотних дощів можна віднести загибель рослин і риб, зниження родючості грунту. Прямої загрози здоров’ю людини вони не завдають, зате знищують його середовище проживання: руйнують архітектурні споруди, трубопроводи, пам’ятки культури та історії.

Забруднення гідросфери та атмосфери

Заболочування місцевості, брак питної води, загибель або мутагенез тварин, прискорене танення льодовиків – ось далеко не повний перелік наслідків антропогенного забруднення гідросфери. На тлі науково-технічного прогресу багаторазово зросли обсяги видобутку нафти. Саме зі стрімким розвитком хімічної та нафтової промисловості пов’язані багато глобальні проблеми сучасності. Щорічно у Світовий океан потрапляє 1,5 млн кубічних метрів «чорного золота». Найчастіше розливи нафти відбуваються в ході транспортування, рідше – при видобутку.

Негативний вплив на водне середовище надають синтетичні миючі засоби (детергенти). Разом з відходами виробництва в водойми потрапляють радіоактивні елементи і важкі метали. Багато з цих речовин небезпечні не тільки для природи, але і для здоров’я людини.

Ще однією причиною стрімкого погіршення екологічного стану гідросфери є інтенсивний розвиток сільського господарства у світі. На даному етапі існування людства науково-технічний прогрес призвів лише до хімізації землеробства. Фосфорні та азотні добрива, опинившись у водоймах, провокують стрімке зростання фітопланктону. Коли ж рослинні маси відмирають, у воді накопичується шкідливий для здоров’я сірководень.

Збільшення частки метану в атмосфері, свинцю, оксидів азоту і вуглецю, діоксиду сірки також пов’язане з господарською діяльністю людства. Забруднення повітря у свою чергу призводить до руйнування озонового шару, парникового ефекту, кислотних дощів і частим, небезпечним для здоров’я смогам. Аерозолі, викинуті в атмосферу підприємствами паливної промисловості, впливають на товщину і висоту формування хмар. Таким чином, накопичуються в стратосфері частинки сажі, нітрати і сульфати провокують часті зливи у вологих районах. У той же час в посушливих регіонах аерозолі, навпаки, знижують кількість опадів.

Порушення озонового шару

Газоподібна речовина озону, що захищає Землю від ультрафіолетового випромінювання Сонця, зосереджена в нижній частині стратосфери на висоті 15-30 км від поверхні планети. Вперше про проблему потоншення цього шару в середині 80-х років заговорили британські вчені. Про наявність так званих «озонових дірок над Антарктидою стало відомо завдяки космічного зонду.

Довгий час вважалося, що виною явищу – прогрес людства, спровокував викиди фреонів. Зараз вчені виділяють ряд причин появи «озонових дірок»:

• ядерні випробування, що супроводжуються утворенням оксидів азоту;
• промислові викиди, що містять бром, хлор і водень;
• виділення оксидів азоту двигунами реактивних літаків;
• забруднення атмосфери закисом азоту, отриманої в результаті реакції мінеральних добрив з грунтовими бактеріями.

Однією з причин потоншення шару є природне руйнування озону атомами хлору. Цей природний процес, ніяк не пов’язаний з прогресом людства, відбувається на полюсах. Молекулярний хлор там накопичується під час довгих полярних ночей і, як результат, захисний шар стоншується. З приходом теплих сонячних днів до полюсів спрямовуються повітряні маси з озоном – «діри» затягуються.

Різке потепління клімату і зменшення біорізноманіття

Ще однією проблемою людства, яка виникла на порядку денному в минулому столітті, стали стрімкі кліматичні зміни. Помітне потепління, за спостереженнями фахівців, відбувається останні шістдесят років. В середньому температура у світі зросла на 0,7 градусів. Примітно, що клімат на екваторі не змінюється, зате за Полярним колом потепліло на 2 градуси.

Які чинники викликають зміну клімату? Згідно однієї точки зору, у цього явища соціальні і економічні причини. З-за демографічного вибуху збільшилося споживання органічного палива, при спалюванні якого виділяється вуглекислий газ. Потрапляючи в атмосферу, двоокис вуглецю утруднює тепловіддачу з земної поверхні. Виникає «парниковий ефект». Інші вчені вважають прогрес людства другорядним фактором. Головна ж причина потепління, на їхню думку, зростання сонячної активності.

Вирішувати глобальні проблеми сучасного суспільства можна тільки колективно. Прикладом ефективності спільних зусиль є боротьба за збереження біорізноманіття. Різноманіття живих організмів виявилося під загрозою в результаті науково-технічного прогресу, але цей же прогрес допомагає світовій спільноті знаходити шляхи вирішення екопроблем. У 1992 році була прийнята Конвенція ООН про захист біорізноманіття. Наступним кроком стало затвердження довгострокової програми, підписаній представниками 193 країн. Згідно з нею, до 2020 року площа охороняється моря можна збільшити на 8 %, суші – на 4% і, тим самим, отримати зниження темпів зникнення видів.

Опустелювання і збезлісення територій

Глобальні проблеми сучасності, що стосуються здоров’я і довголіття людства, що нерозривно пов’язані з екологічною ситуацією в світі. В якості прикладу можна навести вирубку лісів. Зелені насадження:

• поглинають діоксид вуглецю, що виділяється тваринами, людьми і підприємствами;
• зволожують повітря, збагачують його киснем;
• запобігають ерозії ґрунтів і спустошення;
• перешкоджають потеплінню клімату;
• підтримують рівень грунтових вод;
• слугують середовищем існування для звірів, птахів, комах;
• збагачують ґрунт;
• деревина – один з основних будівельних та меблевих матеріалів, вид палива.

Будучи давнім промислом, лісозаготівля з кінця 90-х років набула масштаб загрожує здоров’ю екологічного лиха. Всесвітня продовольча і сільськогосподарська організація, назва якої ФАО ООН, констатує: щорічні втрати лісових масивів становлять 13 млн га. найвищі темпи спаду демонструють країни Південної Америки та Африки. Втім, можна говорити і про одну позитивну динаміку: за останні 15 років глобальні темпи збезлісення знизилися.

Як здоров’ю, так і господарської діяльності людства шкодить опустелювання – деградації ґрунтів посушливих районів планети. До погіршення якості земель часто призводить нераціональне використання ресурсів людиною, а також кліматичні зміни.

Перед світовою спільнотою питання опустелювання гостро постало на початку 70-х років. Тоді посуха в Сахель, що тривала п’ять років, призвела до загибелі врожаю і худоби, забрала здоров’я та життя сотень тисяч людей, викликала загострення соціальних проблем у містах. Для порятунку африканської савани була створена спеціальна міжнародна організація. Одним із її завдань стало визначення причин опустелювання. До прогресу в цьому питанні призвело також підписання Конвенції ООН в 1994 році.