Ялинка з полімерної глини не вдалася

«Перший млинець» у мене вийшов грудкою і якщо ви посміхнетеся, читаючи цю статтю, то значить я змогла бодай вас розвеселити. Спочатку я планувала опублікувати статтю під гучною назвою «Ялинка з полімерної глини: майстер-клас».

Але майстер-клас не вдався! І всьому виною — мій перший в житті досвід роботи з полімерною глиною і поспіх при виборі пластичного матеріалу для ліплення та моделювання. Але про все по порядку.

У серпні 2016 року я успішно пройшла навчання у безкоштовної онлайн-школі за YT, про це я писала в цій статті. У процесі навчання мною був створений і настроєний по всім вимогам канал на YouTube. Постало питання про початок публікації відеороликів.

Мій канал на ютуб про свята, подарунки, привітання й на першому етапі я записувала відеоролики про те, кому що подарувати. Але мені цього здалося мало, і я вирішила відкрити ще одну рубрику «Саморобки своїми руками».

На YouTube величезна кількість цікавих, захоплюючих, унікальних майстер-класів. Мене ж залучали вироби з полімерної глини. З полімерною глиною я ніколи не мала справу, але руки свербіли» і було так і є велике бажання зробити яку-небудь виріб з полімерної глини своїми руками.

Всім відомо, що вироби своїми руками не тільки розповідають про майстерність автора, але й передають частинку душі, тепло людських рук.

Не довго думаючи, я вирішила купити полімерну глину й самі необхідні аксесуари для роботи з нею.

Глину і аксесуари я купила і навіть записала відеоролик про розпакування посилок з AliExpress.

Отже, все необхідне для початку творчого процесу в мене було під рукою. Набір полімерної глини радував різноманіттям фарб і можна було сміливо приступати до виготовлення вироби, що я і зробила.

я роздрукувала На принтері веселу ялинку, розкатала новенької качалкою зелену полімерну глину і цанговим ножем стала вирізати ялинку за шаблоном.

Глина тяглася за ножем. Це стало для мене несподіванкою. Такого повороту справ я не очікувала і ніколи не спостерігала такого явища в професійних майстер-класах.

Ялинку я вирізала, краю ялинки загладила з допомогою вологої серветки і продовжила роботу з глиною. Але тут же зіткнулася з іншою проблемою. Відтінки різних кольорів полімерної глини ніяк не хотіли склеюватися між собою.

Але і з цієї скрутної ситуації я знайшла вихід, зробивши надрізи на основі місцях склеювання глини, в результаті ротик вийшов. Ялинка мені мило посміхалася, а я не знала, що з нею робити далі. —

Інструкцію по роботі з полімерною глиною китайці в посилку не поклали. Запікати глину або не запікати? Махнула я рукою, взяла кахельну плитку, поклала на неї свій виріб і відправила ялинку в розігріту до 120 градусів духовку на 15 хвилин.

Через 15 хвилин я посміхнулася, пригадавши приказку — розумні вчаться на чужих помилках, а дурні-на своїх.

Моя ялинка в духовці скукожілась, та ще й прилипла до кахельної плитці. Сміятися тут чи плакати?

Тільки тоді, оцінивши результат своєї роботи, я вирішила уточнити у продавця, а треба запікати глину? І ось що він мені відповів: «No».

Висновок напрошується сам собою: я купила полімерну глину для дитячої творчості і з такої глини зробити гідне виріб просто неможливо, вона не підходить для ліплення прикрас, сувенірів, біжутерії. Хоча не виключено, що я — поганий майстер.

Полімерну глину можна купити не тільки в інтернет-магазинах, але і в мережі магазинів «Акварель». У «Акварелі» широкий асортимент товарів, продавці-консультанти мені обов’язково нададуть інструкцію і порадять вибрати товар хорошої якості.

Дуже сподіваюся, що коли-небудь вийде моя стаття про роботі з полімерною глиною навчального характеру, але поки я продовжую вчитися і набиратися досвіду.

Якщо у вас вже є досвід роботи з пластичним матеріалом для ліплення і є про що розповісти мені і моїм читачам, скористайтесь формою для коментарів. Пам’ятайте про те, що виріб можна зробити в домашніх умовах з різних підручних засобів.