Як відповідати на запитання на співбесіді: поради здобувачам

Слід бути готовим до того, що відповідати на співбесіді доведеться на несподівані, абсурдні, а часом і безтактні питання. Деякі інтерв’юери в якийсь момент починають розмовляти на підвищених тонах, грубити. Мета подібних маніпуляцій – створити напружену обстановку для претендента і подивитися, як він себе поведе. Під час стресової ситуації головне – залишатися холоднокровним, зберігати почуття гумору і власної гідності.

Як подавати особисту інформацію?

Коли інтерв’юер на співбесіді просить розповісти трохи про себе, це не означає, що йому цікава біографія претендента. Він хоче оцінити комунікативні здібності співрозмовника, його вміння самопрезентоваться. Розповідати про бажано своїх особистісних якостях і життєвих цілей. Можна розповісти про мотиви при виборі професії, захоплення у вільний час. Перераховувати досягнення на попередніх місцях роботи не треба – про них кадровик вже знає з резюме.

Найчастіше на співбесіді звучать такі особисті питання:

• Як би вас описали друзі, колеги?
• Які у вас недоліки?
• Чому ви обрали таку професію?
• У вас своє або орендоване житло?
• Ви живете окремо чи з батьками?
• Чому не одружений (незаміжня)?
• Чи плануєте створити сім’ю і коли?
• Є дитина? Як він часто хворіє?
• Коли збираєтеся обзавестися дітьми?
• Чому розлучилися?
• Чи є у вас хобі?
• Як ви проводите вільний час?
• Яку книгу прочитали останньої?

Як відповісти на особисте питання? Аналізуючи свій характер, важливо виглядати людиною з адекватною самооцінкою. З недоліків краще називати ті, що сприймаються двояко: при одних обставинах можуть здаватися слабкістю, при інших – сильною стороною. До таких якостей відносяться педантичність, товариськість, непосидючість, цікавість і так далі. Присвячуючи кадровика причини вибору професії, дають зрозуміти, що це був свідомий крок. Про сімейний та майновий стан слід говорити чесно, позиціонуючи себе як відповідального, самостійного і щирої людини.

Розпитування про колишньому місці: як відповідати

Причини звільнення з попередньої роботи – та тема, що цікавить переважна більшість роботодавців. Можливий варіант відповіді – на старому місці були відсутні можливості для подальшого професійного (кар’єрного) зростання. Можна послатися на побутові фактори: переїзд фірми, зміну місця проживання. Не можна у всіх бідах звинувачувати колишнього керівника або колег. Небажано вказувати в якості причини низьку зарплату або конфлікти з колективом.

Іноді при прийомі на роботу просять замість рекомендаційних листів дати контакти колишніх колег, до яких можна звернутися за відгуком. У людини, звільнився без ексцесів, ніяких складнощів з виконанням такого побажання не виникне. А якщо йти доводилося по-поганому, ляскаючи дверима? Навіть у цьому випадку відмовляти в задоволенні прохання не варто: треба дати телефон того співробітника, з яким раніше склалися хороші стосунки.

Як відповісти, якщо виникли питання з приводу тривалої перерви в роботі? Щоб розсіяти настороженість роботодавця, можна послатися на сімейні обставини, бажання помандрувати або зайнятися навчанням. В кінці слід підкреслити, що фактори, що змусили розлучитися з роботою, залишилися в минулому.

Назустріч новим горизонтам

Якщо здобувач шукає роботу не за освітою, менеджера з персоналу, швидше за все, зацікавить мотивація претендента. Логічним поясненням такого вчинку буде розчарованість первісної професією, прагнення освоїти нову сферу діяльності. На питання про причини бажання працювати саме в цій компанії краще відповісти без пафосу і лестощів. Акцентувати увагу в розмові потрібно не на перевагах фірми, а на мотивації до роботи. Наймачі віддають перевагу тим кандидатам, які шукають самореалізації, адже надалі прагнення розвиватися буде залежати успішність компанії.

Ким бачите себе через п’ять років? Дане питання – перевірка готовності претендента працювати на благо компанії найближчі роки. Крім того, менеджера цікавить, наскільки плани здобувача відповідають можливостям і очікуванням фірми. У відповіді не обов’язково вказувати конкретну посаду. Також не потрібно присвячувати співрозмовника в плани, що не мають відношення до роботи. Краще розповісти про свої професійні досягнення, завдання на найближче майбутнє, особистісні якості, які допомагають досягти поставлених цілей.

В кінці інтерв’юер, можливо, захоче відповісти на зустрічні питання. До подібного повороту бесіди потрібно бути готовим, тому список тим краще накидати заздалегідь. Відмовлятися від отриманого шансу не треба: менеджер, швидше запам’ятає цікавість кандидата, ніж того, хто сухо подякував і пішов. Можна запитати співрозмовника про насущні завдання компанії, якостях, властивих потенційному начальнику, поцікавитися традиціями колективу. Не буде зайвою і прохання дати пораду новачкові в компанії.