Екологічна криза: суть, причини, ознаки

Зміст

• Рівновага, яке не можна порушувати
• Що в повітрі тепер моєму?
• «Мертва» вода є. Залишиться чи «жива»?
• Родючість ґрунтів – під загрозою
• У відповіді за майбутнє

Мабуть, жодна адекватна людина не скаже, що його мета – екологічна криза на Землі. Проте стан навколишнього середовища на планеті і, зокрема, в Росії погіршується з кожним роком. Чи можуть ці зміни стати вирішальними в долі людства? Спробуємо розібратися!

Рівновага, яке не можна порушувати

Минулий ХХ століття виявився найбільш прогресивним, але при цьому і руйнівним в порівнянні з попередніми сторіччями. Наслідки науково-технічної революції сформували екологічну картину сьогоднішнього дня. Причому, досить сумну картину!

Політики, екологи, громадські діячі у відкриту заявляють про екологічну кризу, яка загрожує нашій країні. Під цим поняттям мається на увазі порушення балансу, спочатку існуючого між людським співтовариством і природою. Цей «зсув» проявляється у вигляді деградації навколишнього середовища і нездатність влади відновити похитнулося рівновагу.

Слід розуміти, що деградація відбувається не сама по собі, а під впливом антропогенних факторів. Простіше кажучи, через діяльність людини, спрямована на зміну природи. І, судячи з усього, екологічна криза в Росії – зовсім не «страшилка», як помилково вважають багато…

Що в повітрі тепер моєму?

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала атмосферу нашої планети смертельно небезпечною. За словами експерта, забрудненим можна вважати 90% повітря. До його складу «прокралися» сульфат і чорний вуглець. Це токсини, здатні проникати в легені та серцево-судинну систему ссавців. Наслідки жахливі: щорічно не менше 6 мільйонів чоловік вмирає з-за «повітряної проблеми».

А тепер спробуємо абстрагуватися від планети в цілому. Розглянемо екологічну ситуацію більш локально, на прикладі нашої країни.

Для початку – кілька сухих, але дуже показових чисел. Більш ніж в 50 великих російських містах екологічна обстановка має статус «критична». Більш того, в цьому списку є і свої лідери! За словами сьогоднішнього міністра природних ресурсів та екології Сергія Донських, найбільш серйозні проблеми зафіксовані в Москві, Єкатеринбурзі, Норильську, Красноярську, Іркутську, Читі, Дзержинську, Магнітогорську.

Чому ж це відбувається? Судіть самі: у нашій країні діє близько 18 тисяч промислових об’єктів. І кожен рік вони викидають в атмосферу близько 25 млн тонн шкідливих речовин.

Ще один фактор, який з часом може стати причиною екологічної катастрофи, це постійно збільшується кількість автотранспорту на російських дорогах. Він є джерелом вихлопних газів, що складаються з оксидів азоту і вуглецю, альдегідів, вуглеводнів і ще близько двохсот шкідливих сполук.

Таке повсюдне «отруєння» повітря не проходить даром. Як результат – близько 15 млн росіян піддається впливу зважених частинок, що знаходяться в атмосфері. Трохи менше – приблизно 14 млн співвітчизників – проживає в зоні дії» бензапірену. Понад 5 млн громадян постійно знаходиться в регіонах, де відмічено підвищений вміст у повітрі сірковуглецю, діоксиду азоту, фтористого водню…

Не дивно, що у жителів мегаполісів та великих промислових центрів частіше відзначають функціональні зміни систем кровотворення, дихання, а також зниження імунітету.

«Мертва» вода є. Залишиться чи «жива»?

Але це далеко не всі проблеми. Наприклад, якість води в нашій країні катастрофічно низький. Більше того, під загрозою знаходиться Байкал. Це колись саме глибоке і чисте озеро нашої планети. Як повідомляє академік Михайло Грачов, за сто років новітньої історії Байкалу подібного ще не траплялося. Основні ознаки кризи такі:

• в озері з небаченою швидкістю розмножується нитчатая зелена водорість спірогіра;
• масово гинуть байкальські губки, у звичайних умовах прекрасно справлявшиеся з функцією знищення водоростей;
• на хворих і мертвих губках активно розвиваються ціанобактерії, які виділяють небезпечні отрути.

Вчені досі не можуть виявити причини «байкальського кризи». Але факти – річ уперта. Згідно з ним, на величезному озері є всього 29 споруд для очищення від побутових відходів. Однак працює лише два! Більш того, на західному узбережжі Байкалу взагалі немає очисних споруд. А значить, всі відходи життєдіяльності людей, включаючи фекалії, відправляються в найчистіше озеро планети.

Вчені нагадують: ще два десятки років тому люди були впевнені в тому, що екосистема Байкалу впорається з відходами людства самостійно. Втім, у ті часи відвідуваність озера була досить скромною… Тепер же до нього прагнуть туристи з різних куточків країни та зарубіжжя. А інфраструктури, здатної звести до мінімуму негативні наслідки цієї популярності, як не було, так і немає!

У цій історії може бути щасливий кінець. Але для цього необхідно:

• ліквідувати наявні наслідки кризи;
• створити санітарно-гігієнічні умови для великого потоку туристів;
• кожному туристу, відпочиваючі на озері, слід нести особисту відповідальність за свої вчинки.

Ми докладно розповіли про сумну історію Байкалу. Але це далеко не єдиний приклад екологічної кризи «на воді». Найсерйозніші проблеми відзначені у російських річок, таких як Єнісей, Об. Кубань, Волга, Дон. Екологи оцінюють їх стан таким терміном як «забруднені». А ось притоки цих об’єктів (Міасс, Ока, Кама, Іртиш і т. д.) мають ще більш серйозну оцінку. Вони «сильно забруднені».

У деяких з водойм кількість шкідливих домішок перевищує допустимі норми в сотні разів. І, що найстрашніше, їх вміст «доходить» до людини. Як результат – понад 50% росіян користується водою, непридатною для пиття. Наслідки знаходять своє відображення в лікарняних картках: тут і часті спалахи кишкових інфекцій, і гепатит, і багато інші небезпечні захворювання.

Родючість ґрунтів – під загрозою

Керівник Вашингтонського Інституту всесвітнього спостереження Лестер Браун назвав процеси деградації ґрунтів «тихим кризою планети». «Тихим» – тому що проблеми накопичуються поступово, а наслідки можуть бути жахливими для всього людства. Але про все по порядку!

Деградація грунту – це погіршення її фізичних і хімічних властивостей. Найчастіше ці процеси супроводжуються зниженням вмісту гумусу, що веде до падіння родючості. Основні причини деградації – активний розвиток сільського господарства і робота промислових підприємств. Як результат – ґрунтовий екологічна криза в Росії, який має кілька ознак:

• вітрова і водна ерозія;
• забруднення агрохімікатами;
• опустелювання;
• засолення і заболочування;
• відчуження на користь промислового та комунального будівництва.

Враховуючи, що Росія є однією з аграрних держав світу, ґрунтові ресурси повинні бути основним багатством нації. Втім, ніхто не відміняв принцип «замкнутого кола». Чим активніше використовуються землі в сільськогосподарських цілях, чим вище показники врожайності, тим швидше вони «бідніють». Особливо ця тенденція помітна в господарствах:

• де рівень землеробства перебуває на низькому рівні;
• де застосовують «жорсткі» пестициди в невиправдано високих дозах;
• де не проводять хімічного аналізу грунту, вносять занадто багато або занадто мало мінеральних добрив;
• де організовують стихійні пасовища.

У таких сільгосппідприємствах ґрунти деградують лякаючими темпами…

Ще одне джерело «ґрунтового кризи» – нафтовидобувна галузь. Легко передбачити наслідки аварій на нафтопроводах, а також регулярних технологічних викидів. Як наслідок – у ряді районів Тюменської області показники концентрації нафтових вуглеводнів у ґрунтах перевищують фонові… майже в 250 разів!

У відповіді за майбутнє

Як було згадано вище, екологічні кризи є результатом дисбалансу між людиною і навколишнім середовищем. І завдання держави – моніторити і запобігати можливі проблеми, фінансувати природоохоронну діяльність, відстежувати порушення законодавства і карати зловмисників, які вчинили замах на ресурси.

На жаль, через недосконалість законодавчої бази та високого рівня корупції, екологічна криза в Росії – це не загроза віддаленого майбутнього, а реальність. І його наслідки можуть бути незворотними. Чи переросте вона в екологічну катастрофу, найстрашнішу в історії людства? Якщо ситуація буде розвиватися в тому ж руслі, відповідь буде невтішним. І сьогодні всі надії покладаються на зміну позиції федеральних і регіональних влад, а також особисту свідомість росіян.